12 октября, 2020 
AdminGWP 
Єврoпaрлaмeнт рoзглянув питaння, якe мoжe відкрити нoві ринки угоду кому) укрaїнськoгo нaсіння, і зaпустити нoву xвилю інвeстувaння в цeй сeктoр. Мoвa йдe прo визнaння eквівaлeнтнoсті систeми сeртифікaції нaсіння Укрaїни в Єврoсoюзі.
Укрaїнa — oдин із нaйбільшиx грaвців нa світoвoму зeрнoвoму ринку, який здійснює пoстaчaння зeрнa в більшe ніж 70 крaїн світу нa мільярди дoлaрів СШA. Aлe, мaючи пoтeнціaл для того зрoстaння eкспoрту нaсіння зeрнoвиx (кукурудзи, пшeниці, ячмeню, житa), ми oбмeжeні в дoступі нa різні ринки світу.
Ринкoвa кoн’юнктурa виглядaє зaрaз тaк:
Точно по-перше. З 2014 року, угоду кому) нас закритий ринок Росії, а також ускладнено дорога до ринків країн СНД. Останнє, зокрема, из-за необхідність транзиту нашого експорту територією РФ.
Сообразно-друге. Щоб потрапити сверху ринки країн ЄС, існує досить довга акция. Через внутрішні правила об’єднання, відкриття ринку ЄС вже триває більше дев\’яти років.
До-третє. Українські виробники лише почали инициативно виходити на ринки Азії та Африки.
Проте, активізація проходження всіх бюрократичних процедур в ЄС вдоль українському насіннєвому питанню дає надію получи и распишись те, що найближчим нет-нет да и проблему з новими ринками если вирішено.
Причому, це стосуватиметься як виробників насіння, (на)столь(ко) і агровиробників, які планують диверсифікувати бізнес. Адже чимало з них вже інвестували кошти у власне виробництво насіння. Хтось побудував насіннєві заводи или в кооперації зі світовими брендами займається наданням послуг у цій сфері.
Але, що ми маємо числом експорту насіння?
23 країни, 15,9 тис. тонн, і близько $13,1 млн. Це головні цифри 2019 року за експорту українського насіння кукурудзи, пшениці, ячменю та жита.
Заради справедливості, слід зазначити, що експорт зріс в 47% у порівнянні з довоєнним 2014 роком (табл.1), а, у зв’язку із закриттям ринку РФ, відбулась певна переорієнтація для ринки Африки та Азії.
Во (избежание прикладу, у 2019 році Україна експортувала 5 000 тонн насіння пшениці в Малайзію, що більше ніж увесь насіннєвий експорт прежде цієї країни з 2014 ровно по 2016 рік загалом.
Вслед за даними ITC (International Trade Сenter) та Держстату, у низку країн ми експортуємо, як насіння, неизвестно зачем і звичайне зерно. За останнім, зрозуміла річ, абсолютна перевага в обсягах. Слід звичайно розуміти, що насінництво – це окремий напрям роботи в компаніях — як профільних, неведомо зачем і агровиробників, у яких є такий бізнес.
Цей бізнес передбачає окремого фінансування і дещо іншого підходу давно роботи. Але в цьому є свої плюси, які, зокрема, позначаються сверху експортній ціні такого продукту – насіння вдвічі либо ж удесятеро дорожче ніж товарна продукція (табл. 2 і 3):
Табл. 2. Обсяги експорту товарного зерна
Табл. 3. Обсяги експорту насіннєвого зерна
Крім фінансових плюсів, які отримають українські аграрії від визнання еквівалентності в ЄС, це ще і репутаційний зиск с целью всієї України. Фактично, це визнання якості української продукції і системи сертифікації серед світових лідерів, що відкриває можливість интересах українських виробників насіння отримати вход на нові ринки та експортувати товари з високою доданою вартістю й інтелектуальною складовою.
Конец це разом вплине возьми активний розвиток української селекції. Орган торкнеться навіть іноземних виробників насіння, адже дасть новий поощрение продовжувати інвестувати в розвиток виробництва насіння в Україні.
Величайший крок вже зроблено. Сьогодні Європарламент оприлюднив результати голосування, -де підтримав у першому читанні визнання еквівалентною систему сертифікації насіння України в ЄС.
Наступним кроком має бути якнайшвидше друге читання та остаточне прийняття рішення для еквівалентність. Так буде знято важливе питання, яке вже майже десятиліття знаходиться держи порядку денному перемовин України і ЄС.
Любое материалы автора
Неравно Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Опубликовано в рубрике