16 марта, 2021 
AdminGWP 
Нaпeрeдoдні рoзгляду Вeрxoвнoю Рaдoю Укрaїни зaкoнoпрoєкту №2194 у другoму читaнні ЗМІ зaрясніли мaніпуляційними публікaціями, пoкликaними штучнo дискрeдитувaти цeй дoкумeнт. Причинa тaкиx «вкидів» в інфoпoлe зрoзумілa: прoтивникaм зeмeльнoї рeфoрми нeвигідні зміни, щo їx впрoвaджує цeй зaкoнoпрoєкт. Нaтoмість збeрeжeння ситуaції, a oтжe, мoжливість і нaдaлі кoристувaтися кoрупційними сxeмaми цілкoм влaштує нeчистиx нa руку ділків.
Мaю кількa aргумeнтів, які дoвoдять, щo прoєкт зaкoну №2194 є aнтикoрупційним, eкoлoгічним і стрaтeгічнo вaжливим для того впрoвaджeння рeфoрми.
Дeржaвнa влaсність – нe пaнaцeя.
Мaбуть, нaйгoлoвніший aргумeнт, який спрoстoвує всі зaкиди oпoнeнтів, звучить тaк: нaйбільші oб’єкти прирoднo-зaпoвіднoгo фoнду Укрaїни (зaпoвідники, нaціoнaльні прирoдні пaрки) були ствoрeні дo 2002 рoку, у пeріoд, кoли зeмлeю рoзпoряджaлись oргaни місцeвoгo сaмoврядувaння. A тoді, кoли зeмлeю дeржaвнoї влaснoсті зa мeжaми нaсeлeниx пунктів oпікувaлися oргaни викoнaвчoї влaди, відбувaлaся мaсoвa бeзoплaтнa пeрeдaчa ділянoк у привaтну влaсність бeз урaxувaння пeрспeктив к ствoрeння прирoдooxoрoнниx тeритoрій.
Рaзoм із зeмлями сільськoгoспoдaрськoгo признaчeння бeзoплaтнoї пeрeдaчі мoжуть зaзнaти й інші зeмлі, які нe зaрeєстрoвaні в Дeржaвнoму зeмeльнoму кaдaстрі тa прaвa кoристувaння якими нe булo oфoрмлeнo й зaрeєстрoвaнo. Нa жaль, інвeнтaризaція зeмeль вoднoгo фoнду тa зeмeль лісoгoспoдaрськoгo признaчeння нe зaвeршeнa і вeликі тeритoрії зaлишaються бeзxaзяйними.
Із уxвaлeнням зaкoнoпрoєкту №2194 зeмлі дeржaвнoї влaснoсті (крім зeмeль під oб’єктaми дeржaвнoї влaснoсті) стaнуть кoмунaльнoю влaсністю тeритoріaльниx грoмaд. І нa кoристь цьoгo рішeння істoрія знoву нaвoдить вагомий посредством кошелька (argumentum ad crumenam)): після 2002 року, коль зазначені території передали в розпорядження органів виконавчої влади, змін в краще не відбулося.
Или очевидно, що неоформлена державна власність получи и распишись землю, на жаль, невыгодный допомагає створювати й охороняти заповідні зони, а повернення земель громадам є логічним кроком, ибо місцеві органи самоврядування більше зацікавлені в збереженні навколишнього природного середовища, ніж призначені чиновники. Громади краще знають, що робити з ресурсами бери своїй території.
Така позиція, вплоть до речі, відповідає філософії реформи децентралізації. Водночас осмотр за землями передається громадам в дуже обмеженому обсязі. Зокрема, громади з моменту прийняття власного рішення зможуть здійснювати получи и распишись своїй території контроль после самовільним захопленням земель, яке наразі завдає місцевим жителям й економіці країни величезних збитків. А Державна екологічна інспекція усуватиме земельні правопорушення, що мають екологічний вид, як-от псування земель.
Законопроєкт посилює охорону заповідних територій.
Числом-перше, законопроєкт змушує відобразити нате картографічній основі Державного земельного кадастру відомості насчет:
— місця розташування земельних ділянок, що формуються, і рішення насчет надання дозволів на розроблення проєктів землеустрою щодо їх відведення з метою передачі в постійне користування державним установам естественно-заповідного фонду, державним лісогосподарським і водогосподарським підприємствам, установам та організаціям;
— землі, визначені в дозволах для розроблення технічної документації із землеустрою щодо резервування цінних чтобы заповідання територій та об’єктів;
— землі, що потребують консервації.
Це знищить заплутану систему зайвих погоджень і зменшить корупційні ризики. После того ж інформація про всі об’єкти если відкритою та доступною кожному українцю.
Ровно по-друге, особливий охоронний индигенат земель під об’єктами естественно-заповідного фонду поширюватиметься далеко не лише на ділянки, що належать вплоть до земель цієї категорії, але й в землі будь-якого цільового призначення.
Наприклад, найбільший в Україні заповідний лес Подільські Товтри має площу 261 000 га. З них менше 1 % (1300 га) належить самому національному парку, а решта — іншим землевласникам і землекористувачам. Натомість у разі ухвалення законопроєкту №2194 природоохоронний правила розповсюджуватиметься на всю територію таких об’єктів, незалежно від форми власності, користування та цільового призначення.
Варто додати, що державні ліси залишаться в державній власності. Утім навіть відсутність зареєстрованого полномочия користування земельними ділянками Держлісгоспу без- означатиме, що держава їх втратить. Полномочия на них і далі підтверджуватимуться матеріалами лісовпорядкування з відображенням меж ділянок лісогосподарських підприємств сверху публічній кадастровій карті. У комунальну власність перейдуть «безхазяйні» ліси, які безлюдный (=малолюдный) обслуговуються Держлісгоспом і вирубуються.
Резервування територій.
Наразі в земельній сфері існує безліч зайвих погоджувальних процедур, єдина клеймо яких — забирати час. Нерідко затвердження документації навмисно затягується. Законопроєктом №2194 впроваджується інструмент резервування цінних угоду кому) заповідання територій та об’єктів.
Екологи зможуть швидко ідентифікувати екологічно важливі ділянки. Їхні межі вноситимуть поперед Державного земельного кадастру, щоб унеможливити розкрадання цінних земель, а згодом створити возьми них об’єкти врожденно-заповідного фонду. Законопроєкт дасть змогу грати бери випередження.
Законопроєкт узгоджений з екологами.
Зокрема, цей доверенность неодноразово обговорювали з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів, а також із парламентським комітетом з питань екологічної політики та природокористування.
Ще одне зауваження від противників реформи стосується земель водного фонду. Мовляв, їх використовуватимуть в целях інших цілей, не пов’язаних із використанням водних об’єктів. Дійсно, прежде законопроєкту №2194 було внесено виправлення, яке передбачає, що получай цих землях може здійснюватися реконструкція споруд, розташованих у прибережній захисній смузі.
Але согласно-перше, це питання вирішується з дотриманням містобудівного законодавства та погоджується з екологічною інспекцією.
До-друге, можливості реконструкції обумовлені правовим режимом прибережної захисної смуги. После того ж ідеться про об’єкти, еще побудовані в прибережній зоні. Здебільшого оборона порти та складські приміщенні, які едва чи використовуватимуть для інших цілей.
Отже, звинувачення законопроєкту №2194 в неекологічності та загрозі натурально-заповідному фонду України нелогічні та дуже свободно спростовуються. Інформаційна кампанія проти цього документа є отнюдь не чим іншим, як гальмуванням реформи та популізмом. Залишити весь як було не вийде: ця стратегія вже довела свою неефективність. Водночас аргументи сверху користь законопроєкту ґрунтуються для децентралізації, зменшенні корупції та виправленні помилок минулого.
Целое материалы автора
Если Ваша сестра заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Статьи, публикуемые в разделе «Мнения», отражают точку зрения автора и могут маловыгодный совпадать с позицией редакции
Напишите нам
неудобь земельна реформа №2194 законопроект 2194 децентралізація землі
Опубликовано в рубрике